Тема: "Правління династії Романових"(8а-6.04;8б-2.9.04)
Мета: скласти уявлення учнів про процес перетворення Московської держави на Російську імперію; дати оцінку реформаторській діяльності царя Петра І; формувати вміння учнів самостійно працювати за поставленими вчителем завданнями, працювати у складі групи на уроці; сприяти зацікавленості учнів історією слов'янських народів.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.
Основні терміни та поняття: Російська імперія, гвардійські полки.
Основні дати та події: 1700—1721 рр. — Північна війна; 27 липня 1709 р. — Полтавська битва; 1721 р. — проголошення Росії імперією.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
II. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Економічне, внутрішньополітичне і міжнародне становище Московської держави
2. Початок правління Петра І с.167
3. Північна війна. Ніштадтський мир с. 769
4. Реформи державного управління с. 172
Цікаво знати
Згідно з «Табеллю про ранги», всі військові й цивільні чини поділялися на 14 класів, що складали службову драбину. Отже, принцип знатності походження, який колись забезпечував високе службове становище незалежно від обдарування і заслуг, тепер замінювався принципом особистої вислуги. Без проходження служби навіть діти знатних вельмож не могли отримати чин. Таким чином, вихідцям із недворянських верств відкривався доступ до військових і цивільних чинів. За сумлінну службу такі особи отримували дворянське звання. Дворянство почало поповнюватися вихідцями з «низів».
5. Зміни в культурі та освіті с. 174
Розповідь учителя
Петро І розумів, що для подолання культурної відсталості Росії насамперед слід змінити світогляд підлеглих; спершу — хоча б найближчого оточення. Це було значно складніше, ніж спорудити мануфактури й прокласти водні канали, переозброїти армію і створити флот.
Наприкінці XVII ст. дворянських підлітків стали відправляти на навчання за кордон. Після повернення спеціалісти (інженери, архітектори, кораблебудівники тощо) отримували чини, посідали відповідні місця в суспільстві, допомагали царю-реформатору «європеїзувати» своїх земляків. Цар дбав про те, щоб дворяни засвоювали гарні манери, вміли фехтувати, їздити верхи, танцювати, вільно спілкуватися іноземними мовами. Великий успіх мала книга «Юності чесне зерцало», де йшлося про правила поведінки в суспільстві.
Для здобуття таких знань необхідні були школи світського типу, яких не існувало. У першій чверті XVIII ст. виникла невелика мережа загальноосвітніх і спеціальних навчальних закладів, організованих коштом державної скарбниці.
Відкривалися друкарні, де видавали книги світського характеру. При цьому застосовувався зручний для читання гражданський шрифт. Почали виходити газети. Запрацювали перші публічні бібліотеки.
III. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Робота з документом
Петро І про себе і свої дії
...Я цар, але в мене на руках мозолі; а все це від того: показати вам приклад і хоча б під старість бачити гідних помічників і слуг Батьківщини.
...Я знаю, що мене вважають жорстоким государем і тираном. Помиляються в цьому ті, хто не знає всіх обставин. Богові відомі серце і совість моя, те, скільки співчуття маю я до підданих і скільки блага бажаю Батьківщині.
...Невігластво, впертість, підступність завжди виступали проти мене відтоді, як користі різні в державі запроваджувати і суворі звичаї змінити я вирішив. Вони є тиранами, а не я. Порядних, працелюбних, покірливих, розумних синів Батьківщини возвеличую і нагороджую я, а непокірливих і поганих виправляю з необхідності. Нехай лють людська зводить не мене наклепи — моє сумління чисте, бог мені суддя!
Запитання до документа
1. Як наведені вислови характеризують царя?
2. Висловіть особисте ставлення до Петра І.
IV. ПІДСУМКИ УРОКУ
Заключне слово вчителя
• Реформаторська діяльність Петра І перетворила Московську державу на могутню Російську імперію, яка стала вагомим чинником європейської політики.
• Вирішальною на цьому шляху стала перемога в Північній війні, яка надала вихід Росії до Балтійського моря і, відповідно, до головних світових торговельних шляхів.
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацюйте §21 підручника.
Тема : "Річ Посполита" (8а-1.04; 8б-16.04)
Мета: охарактеризувати розвиток Польщі в XVI—XVII ст.; скласти уявлення учнів про шляхетську демократію і польську культуру; розвивати навички самостійно оперувати новим матеріалом, відповідаючи на запитання вчителя; сприяти розвитку естетичного виховання учнів на прикладах візантійського мистецтва (архітектура, мозаїки, іконопис).
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.
Основні терміни та поняття: фільварок, шляхетська демократія, Річ Посполита, сарматизм.
Основні дати та події: 1569 р. — Люблінська унія; 1600—1622, 1625—1629, 1655— 1660 рр. — польсько-шведські війни; 1614—1621, 1671—1676, 1683—1699 рр. — польсько-турецькі війни; 1648 р. — початок Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького; 1686 р. — «Вічний мир» із Московією.
Хід уроку
Варіант 1
Учитель організовує вивчення нового матеріалу у формі дидактичної гри «Нові вчителі». На попередньому уроці учні об'єдналися в групи, кожна з яких опрацьовувала відповідний пункт § 19. Окремі важливі проблеми матеріалу доцільно систематизувати за допомогою схем і таблиць та доповнити необхідним коментарем учителя.
Така форма проведення уроку сприятиме формуванню самостійного мислення учнів, вчитиме їх вільно користуватися вивченим матеріалом, спираючись на запитання вчителя. Учні будуть працювати не як пасивні слухачі, а як активні учасники уроку, у результаті чого інформація сприйматиметься набагато краще.
(Роботу доцільно розпочати невеликим вступним словом учителя, у якому потрібно привернути увагу учнів до особливостей розвитку Польщі.)
Варіант 2
I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
II. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Бесіда (на актуалізацію опорних знань)
1. Назвіть причини укладення Кревської унії.
2. Що ви знаєте про участь українського козацтва в Хотинській війні 1620—1621 рр.?
1. Поява фільваркового господарства с. 145
Робота з термінами та поняттями
Фільварок — багатопрофільне господарство, у якому вся земля належала панові та яке базувалося на праці селян, котрі відробляли панщину.
Товарна продукція — це продукція, що виробляється не для власного споживання, а для продажу на ринку.
2. Польські міста в XVI—XVII ст. с 145
3. Соціальний розвиток с. 146
Самостійна робота з підручником
Опрацюйте відповідний матеріал підручника і заповніть таблицю.
Основні стани польського суспільства
НАЗВА СТАНУ
|
СТАНОВИЩЕ В СУСПІЛЬСТВІ
|
4. Реформація і Контрреформація с. 147
5. Зміна династії на королівському троні. Шляхетська демократія с. 148
6. Люблінська унія с. 149
7. Зовнішня політика с.150
8. «Великий потоп». Занепад Речі Посполитої с. 151
9. Культура с. 153
III. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Бесіда
1. Що таке фільваркове господарство?
2. Чим був зумовлений занепад польських міст у XVII ст.?
3. Який соціальний стан був панівним у польському суспільстві?
4. Які зміни в політичному устрої Польщі відбувалися в XVI ст.?
5. Визначте особливості поширення ідей Реформації в Польщі.
6. Коли була укладена Люблінська унія? Назвіть причини та наслідки її підписання.
7. Що таке «вільне вето»?
8. Чому події другої половини XVII ст. у Польщі отримали назву «Великий потоп»?
9. Визначте й охарактеризуйте основні напрями зовнішньої політики Польщі.
10. Назвіть основні здобутки польської культури.
11. Поміркуйте, що допомогло Речі Посполитій відстояти свою незалежність у бурхливих подіях другої половини XVII ст.
IV. ПІДСУМКИ УРОКУ
Заключне слово вчителя
• Період XVI—XVII ст. став часом піднесення і занепаду Польської держави. Завдяки Люблінській унії і війнам було досягнуто найбільшого територіального зростання.
• Зовнішня могутність не була підкріплена внутрішньою стабільністю. Багатонаціональний характер держави та «шляхетська демократія» послаблювали внутрішні сили держави і зрештою призвели до її занепаду.
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацюйте § 19 підручника.
Тема: " Освічений абсолютизм"(8а-27.04; 8б-23.04)
Мета: скласти уявлення учнів про розвиток німецьких держав; з'ясувати, чому у XVIII ст. не вдалося об'єднати німецькі держави; формувати вміння на підставі знайомства з окремими фактами визначати, які риси історичного явища вони характеризують; використати навчальний матеріал для усвідомлення учнями тривалості шляху до утвердження Німеччини як єдиної держави.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.
Основні терміни та поняття: політична роздробленість, Прагматична санкція, освічений абсолютизм.
Основні дати та події: 1657 р. — скасування васальної залежності Пруссії від Речі Посполитої; 1701 р. — королівство Пруссія; друга половина XVIII ст. — епоха освіченого абсолютизму; 1740—1786 рр. — правління Фрідріха II; 1740—1780 рр. — правління Марії Терезії; 1780—1790 рр. — правління Йосипа II; 1741—1762 рр. — правління Єлизавети І; 1762—1796 рр. — правління Катерини II.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Бесіда
1. Що таке Просвітництво?
2. Якими були погляди просвітителів на державу, церкву і людину?
3. Назвіть риси абсолютної монархії.
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Поняття освіченого абсолютизму с. 192
2. Володіння австрійських Габсбургів. Реформи Марії Терезії та Йосипа II с. 192
Робота з термінами та поняттями
Прагматична санкція — закон про престолонаслідування, який проголошував неподільність володінь Габсбургів і перехід престолу за жіночою лінією в разі відсутності спадкоємців-чоловіків.
3. Піднесення Бранденбург-Прусської держави. Освічений абсолютизм Фрідріха II Великого с. 195
4. Російська імперія у XVIII ст. с. 198
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Бесіда
1. Яка система управління існувала в Священній Римській імперії німецької нації?
2. Назвіть наймогутніші держави, що входили до складу імперії.
3. Які тенденції домінували в економічному розвитку німецьких земель у XVIII ст.?
4. Що впливало на розвиток сільського господарства німецьких земель?
5. Якими були особливості розвитку мануфактурного виробництва в німецьких землях?
6. Діяльність яких монархів забезпечила могутність Пруссії за часів Фрідріха II?
7. Назвіть причини виникнення багатонаціональної Австрійської імперії.
8. Із ким вела війни Австрія протягом XVII—XVIII ст.?
9. Які реформи було здійснено Йосипом II?
10. Що зумовило піднесення Бранденбург-Прусської держави у XVIII ст.?
11. Яку роль відіграли війни за іспанську та австрійську спадщини в розвитку Пруссії?
12. Що спонукало до реформаторської діяльності Марію Терезію? Визначте основні результати реформ.
13. Назвіть причини конфлікту між Австрією та Пруссією.
14. У результаті яких подій Катерина II стала імператрицею Росії?
15. Яку мету ставила Катерина II, здійснюючи внутрішні реформи?
16. В інтересах якого стану суспільства здійснювалися реформи?
17. У яких війнах брала участь Росія за часів царювання Катерини II?
18. Які територіальні придбання здійснила Росія у другій половині XVIII ст.?
19. Коли у Росії вирувала селянська війна під проводом О. Пугачова?
20. Назвіть визначних представників російської культури XVIII ст.
Запитання для дискусії
1. Чому сучасники не сприйняли частину реформ Йосипа II?
2. Чи зуміла Росія у XVIII ст. подолати свою відсталість від провідних європейських держав?
V. ПІДСУМКИ УРОКУ
Заключне слово вчителя
• Священна Римська імперія німецької нації після Тридцятилітньої війни залишалася роздробленою державою; наймогутнішими з німецьких держав були Австрія та Пруссія.
• У XVIII ст. провідною галуззю економіки німецьких земель залишалося сільське господарство, яке переживало період піднесення.
• Після смерті Петра І Росія вступила в епоху палацових переворотів 1725— 1762 рр., які були закономірним етапом у зміцненні абсолютизму Росії.
• У результаті палацових переворотів змінилося становище дворянства, розширилися його права і привілеї.
• У другій половині XVIII ст. завершився процес формування Російської імперії.
• У внутрішній політиці відбулося остаточне оформлення абсолютизму, який за часів Катерини II мав риси освіченого; зміцніли кріпосницькі відносини, соціальні виступи населення жорстоко придушувалися.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацюйте § 23 підручника.
2. Складіть історичний портрет Марії Терезії, Йосипа II, Фрідріха II, Катерини II (на вибір).
Тема: " Міжнародні відносини.Колонії Західної Європи і США"(8а-4.05: 8б-30.04,7.05)
Мета: скласти уявлення про зміст міжнародних відносин XVIII ст.; показати перебіг основних подій; продовжити формування вмінь працювати з картою, текстом підручника, історичним джерелом; сприяти розвитку в учнів образного мислення, творчого підходу до виконання завдання. з'ясувати, як відбувалася колонізація Англією узбережжя Північної Америки; скласти уявлення учнів про життя колоній, здобуття незалежності США, відмінності цієї держави від європейських; продовжувати формувати в учнів уміння аналізувати й узагальнювати історичний матеріал; виховувати учнів у дусі ідеалів демократії.
Тип уроку: комбінований.
Основні терміни та поняття: міжнародні відносини, коаліція, колоніальні війни, баланс сил. Основні дати та події: 1701—1714 рр. — війна за іспанську спадщину; 1700—1721 рр. — Північна війна; 1715—1717 рр. — іспано-австрійська війна; 1733—1735 рр. — війна за польську спадщину; 1740—1748 рр. — війна за австрійську спадщину; 1735—1739 рр. — війни з Туреччною; 1756—1763 рр. — Семилітня війна; 1772, 1793, 1795 рр. — поділи Речі Посполитої; 1768—1774, 1787—1791 рр. — російсько-турецькі війни.
Основні терміни та поняття: колони, колонізація, метрополія, нація, гербовий збір, «Бостонське чаювання», Війна за незалежність, декларація, конституція.
Основні дати та події: 1607 р. — заснування колонії Віргінія; 1756—1763 рр. — Семилітня війна; 1773 р. — «Бостонське чаювання»; 1775—1783 рр. — Війна за незалежність; 1776 р. — прийняття Декларації незалежності; 1787 р. — прийняття Конституції США; 1791 р. — внесення до Конституції США десяти поправок (Білль про права).
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Фронтальне опитування
1. Що таке освічений абсолютизм?
2. Назвіть наймогутніші держави, що входили до складу Священної Римської імперії німецької нації.
3. Що таке Прагматична санкція?
4. Які народи були об'єднані під владою австрійських Габсбургів?
5. Які реформи здійснила Марія Терезія?
6. Чим відзначилося правління Йосипа II?
7. Діяльність яких монархів забезпечила могутність Пруссії за часів Фрідріха II?
8. В інтересах якого стану суспільства Російської імперії здійснювали реформи Єлизавета Петрівна і Катерина II?
9. У результаті яких подій Катерина II стала імператрицею Росії?
10. Які територіальні придбання здійснила Росія у другій половині XVIII ст.?
11. Назвіть причини виникнення багатонаціональної Австрійської імперії.
12. Що спонукало Марію Терезію до реформаторської діяльності? Назвіть основні результати реформ.
13. Що мала на меті Катерина II, здійснюючи внутрішні реформи?
14. Які заходи Марії Терезії, Йосипа II, Фрідріха II та Катерини II можна охарактеризувати як прояв політики освіченого абсолютизму?
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Війни першої третини XVIII ст. с.202
2. Формування системи рівноваги в міжнародних відносинах с.204
3. Семилітня війна с. 205
Робота з документом
Фрідріх II про одну з битв Семилітньої війни
Я нещасний від того, що досі живий. Із армії в 48 тис. воїнів у мене не залишається і 3 тисяч. Коли я говорю це, все втікає, її у мене немає, вже немає більше влади над цими людьми... У мене немає більше ніяких засобів і, щиро кажучи, я вважаю все втраченим.
Запитання до документа
1) Коли ці слова були сказані Фрідріхом II?
2) Чим був викликаний такий відчай?
4. Поділи Речі Посполитої с. 206
5. Війни з Османською імперією с. 207
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Бесіда
1. Які колись могутні держави Європи на початок XVIII ст. втратили свій вплив на європейську політику?
2. Коли було підписано Утрехтський договір?
3. Протистояння між якими державами Європи зберігало баланс сил упродовж XVIII ст.?
4. Яка війна перетворила Росію на вагомий чинник європейської політики?
5. Скільки поділів Речі Посполитої відбулося у XVIII ст.?
6. Які держави у війнах з Османською імперією збільшили свої територіальні володіння?
7. Чому міжнародні відносини XVIII ст. називають балансом сил?
8. Яких головних цілей прагнула досягти Англія у війнах XVIII ст.?
9. Що врятувало короля Пруссії Фрідріха II від повної поразки в Семилітній війні?
Письмове завдання
1. Складіть перелік війн, які відбулися у Європі у XVIII ст.
2. Заповніть у зошиті таблицю «Цілі провідних держав Європи у міжнародних відносинах XVIII ст.».
ФРАНЦІЯ
|
АВСТРІЯ
|
ПРУССІЯ
|
РОСІЯ
|
АНГЛІЯ
|
Запитання для дискусії
Чому у XVIII ст. війни велися не між країнами, а між коаліціями?
V. ПІДСУМКИ УРОКУ
Заключне слово вчителя
• Більша частина XVIII ст. пройшла у війнах між провідними європейськими державами, які об'єднувалися в ситуативні коаліції.
• Метою війн було недопущення посилення однієї з держав. У результаті склався баланс сил між Англією, Францією, Австрією, Пруссією та Росією.
• Наймасштабнішим конфліктом XVIII ст. у Європі стала Семилітня війна, яка закріпила роздробленість Німеччини, показала зростаючу роль Росії в міжнародних відносинах і затвердила домінування Англії на морях.
• Від початку XVII ст. відбувався процес колонізації Англією Північної Америки. На середину XVIII ст. тут постало 13 англійських колоній, жителі яких вважалися підданими англійського короля.
• Спроба колоніальної експлуатації цих земель англійською короною викликала обурення колоністів і зрештою призвела до відкритого збройного конфлікту.
• Напередодні Війни за незалежність англійських колоній сформувалася північноамериканська нація. Вона мала всі ознаки нації, крім державної незалежності.
• «Бостонське чаювання» зробило невідворотним силовий варіант розв'язання конфлікту між колоніями і метрополією.
• 4 липня 1776 р. було прийнято Декларацію незалежності США.
• Конституція США була прийнята в 1787 р. Для свого часу вона була найбільш передовою та демократичною. У 1789 р. Конституція була доповнена гарантіями демократичних свобод — Біллем про права.
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацюйте § 25 підручника.
2. Складіть у зошиті хронологічну таблицю за матеріалом параграфа.
3. Використовуючи додаткову літературу, складіть розповідь: 1) про життя перших переселенців; 2) про долю одного з учасників війни за незалежність США (в основу покладіть вигаданий сюжет про життя героя, його становище у суспільстві, рід занять). Розповідь можна побудувати від першої особи з використанням прийому «ефект присутності».
Практичне заняття «Особливості державного устрою США» / «Повсякденне життя в країнах Західної Європи у XVIII ст.» (на вибір учителя)(8а-18.05; 8б-14.05)
Мета (визначається за обраною темою): визначити особливості державного устрою та основні положення Конституції США; з'ясувати зміни, які відбулися в повсякденному житті в країнах Західної Європи у XVIII ст.
Тип уроку: застосування набутих знань.
Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
II. ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
Запитання і завдання для роботи на практичному занятті
1. Об'єднайтеся в малі групи й обговоріть результати, які ви отримали за своїми повідомленнями.
2. Представте класу результати роботи своєї групи.
3. Зробіть висновок відповідно до мети роботи.
Додатковий матеріал
Особливості державного устрою США
Повсякденне життя в країнах Західної Європи у XVIII ст.
1. Населення Європи
У XVII—XVIII ст. кількість населення продовжувала зростати. На початку XVII ст. вона становила 95 млн осіб, на початку XVIII ст. — 130 млн, а на початку XIX ст. — вже 190 млн. У різних країнах зростання кількості населення відбувалося нерівномірно. Наприклад, в Англії за майже 150 років вона збільшилася на 1 млн (на 30 %), тоді яку Пруссії — з 1 млн до 5,5 млн.
Переважна більшість людей, як і раніше, жила в селах. Проте з кожним десятиліттям невпинно зростала кількість городян: торгівля, будівництво, мануфактурне виробництво, обслуговування потреб жителів міст — усе це потребувало робочих рук. Аграрні перетворення, особливо в Англії, гнали сільське населення у міста на пошуки кращої долі.
Кількість міських жителів в Англії та Пруссії сягала чверті від загальної кількості населення. Найбільшими містами в Європі XVIII ст. були Лондон (675 тис. осіб) і Париж (близько 600 тис. осіб).
2. Життя європейців у другій половині XVII — XVIII ст.
3. їжа, побут, звичаї європейців
4. Сільське господарство, мануфактури, торгівля
Робота з документом
Із книги М. Карамзіна «Листи російського мандрівника»
...Щойно вийшли ми на вулицю, як мені довелося затиснути ніс від смороду: канали тут заповнені всякими нечистотами. Чому б їх не почистити? Невже немає у берлінців нюху? Д. повів мене через славетну Липову вулицю, яка й справді чудова... Чи то чистіше тут живуть, чи то липи вбивають нечистоти в повітрі — тільки на цій вулиці не відчував я ніякого неприємного запаху. Будинки не такі високі, як деякі в Петербурзі, але дуже гарні. Алеями, що простягаються на тисячу та більше кроків, прогулюється чимало людей.
Запитання до документа
Які нові зміни в житті населення Берліна помітив М. Карамзін? Чим ці зміни були викликані?
III. ПІДСУМКИ УРОКУ
Варіант 1
Учитель пропонує учням самостійно зробити висновки відповідно до мети заняття.
Варіант 2
Учитель доручає учням по черзі висловити свою думку щодо того, чим був корисним для них цей урок.
IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Описати повсякденне життя європейців
Підготуйтеся до уроку узагальнення і тематичного оцінювання за розділом V «Епоха Просвітництва».
Тематичний контроль. Урок узагальнення по темі: Епоха Просвітництва. Східний світ" (8а-25.05; 8б- 21.05, 28.05)
Виконати тести до 27 травня
Комментариев нет:
Отправить комментарий