9 клас Всесвітня історія

Тема: "Османська імперія"(9а-7,14.04; 9б-6.04)

• розпізнавати на карті країни Сходу та Африки, колоніальні володіння і сфери впливу колоніальних держав;

• пояснювати причини та сутність Молодотурецької, Іранської революцій;

• визначати наслідки боротьби за перерозподіл світу, зміст процесу «пробудження Азії»;

• висловлювати судження щодо діяльності молодотурків;

• називати дати Молодотурецької революції;

• пояснювати і застосовувати поняття: «пробудження Азії», «молодотурки».

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: комп'ютер або ноутбук, мультимедійний проектор та екран (мультимедійний комплекс), підручник, атлас, настінна карта, ілюстративний матеріал.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та завдань уроку.

I. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Османська імперія на рубежі ХІХ-ХХ ст.

Робота з терміном

• Період Танзимату (від араб, танзім — «порядок», «пристрій»; іноді додається епітет хайрійе — «добродійний») — це час з 1839 до 1876 рр., коли за правління Абдул Меджіда і Абдул-Азіза в Туреччині були проведені реформи, які запроваджували в імперії новітню призовну армію, банківську систему, пошту і телеграф, світське законодавство, заводи та гільдії, поділ імперії на Вілаєти, а також прийнято карний кодекс (1840 р.), торговий кодекс, статут торгового судочинства (1860) та першу османську Конституцію 1876 року.

Учитель. Кримська війна 1853-1856 років негативно вплинула на економіку та соціальне становище Османської імперії. Російська імперія, утримавши Крим, примусила 200 тисяч кримських татар, а також 500-700 тисяч черкесів переселитись до Балкан і Османської імперії. Одночасно з цим християнське населення імперії почало поступово витісняти мусульман з освіти та торгівлі. Прагнення султана Абдул-Гаміда II встановити панісламську ідеологію вилилися у християнські бунти, які спричинили масові вбивства вірмен та інших християн у 1894-1896 роках.

Дунайські князівства 1861 р. об’єдналися в одну державу Об’єднане князівство Волощини і Молдови, а в Сербії дружні Османській імперії Карагеоргіевичі були скинуті і замінені дружніми Росії Обреновичами.

1867 р. Османська імперія була змушена вивести з Сербії свої гарнізони.

Протягом царювання Абдул-Меджіда були покращені дороги, побудовано безліч мостів, проведено декілька телеграфних ліній, пошта була організована за європейським зразком.

Після смерті Аали-паші великі візири почали знову змінюватися з надзвичайною швидкістю. Крім гаремних інтриг, для цього була ще одна причина: при дворі султана боролися дві партії — англійська і російська, що діяли за вказівками послів Англії і Росії. Російським послом у Константинополі 1864-1877 р. був граф Ігнатьєв, який мав безперечні стосунки з незадоволеними в імперії, обіцяючи їм російське заступництво. Разом з тим він мав великий вплив на султана, переконуючи його в дружбі Росії і обіцяючи сприяння в задуманій султаном зміні порядку престолонаслідування не до старшого в роду, як було раніше, а від батька до сина, оскільки султанові дуже хотілося передати престол своєму синові Юсуфу Ізедіну.

У грудні 1876 року Великий візир Мидхад-паша, що був лібералом і англофілом та главою младотурецької партії, бажаючи зробити Османську імперію країною європейською, розробив конституцію і примусив султана Абдул-Гаміда підписати і опублікувати її (23 грудня 1876 р.).

Робота зі схемою

Учитель пояснює матеріал учням, користуючись нижченаведеною схемою. (Див. на с. 186)

Учитель. Лише 7 березня 1877 р. була відкрита перша парламентська сесії, а за два дні до цього, 5 березня, унаслідок палацових інтриг Мідхад був повалений і заарештований. Парламент був відкритий тронною промовою, але через декілька днів був розігнаний. Були проведені нові вибори, нова сесія виявилася такою самою короткою, і потім без формальної відміни конституції, навіть без формального розпуску парламенту він більш не збирався.

1876 року османські башибузуки жорстоко придушили болгарське повстання, що спровокувало Російсько-турецьку війну, яка тривала з квітня 1877 і до лютого 1878 років.

Війна закінчилася поразкою імперії та визнанням автономії Болгарії й незалежності Румунії, Сербії і Чорногорії згідно з Сан-Стефанським миром та Берлінським трактатом (13 червня — 13 липня 1878 р.). Східна Румунія стала автономною провінцією, що 1885 р. об’єдналася з Болгарією. Сербія, Чорногорія і Греція отримали територіальні прирости. В Азії Росія отримала Каре, Ардаган, Батум. Османська імперія повинна була сплатити Росії контрибуцію у 800 мільйонів франків.

Користуючись слабкістю Османської імперії, Австро-Угорщина 1878 року захопила Боснію-Герцеговину та Новий Пазар. Одночасно з цим Велика Британія, що виступала за збереження османського впливу на Балканах, того самого року окупувала Кіпр, а 1882 року — Єгипетський хедиват, автономію в складі Османської імперії.

Наприкінці XIX століття почався деякий економічний підйом країни, поліпшенням міжнародного стану Османської імперії. Утім, це не завадило частим повстанням і бунтам, як на Криті 1889 та 1896-1897 рр. та у Вірменії 1894 р. Повстанці вимагали реорганізації поліції так, щоб вона складалася не лише з мусульман і протегувала не лише мусульманам, нової організації судів тощо. Султан відкинув ці вимоги і придушив повстання.

Молодотурецька революція 1908 року

Учитель. 1899 року курсанти військового училища в Стамбулі створили таємне товариство «Єднання і прогрес». В еміграції виникла інша організація на чолі з Ахмедом Резою. Обидва угруповання об’єднували в основному молоду турецьку інтелігенцію (звідси й назва — молодотурки).

Перед собою вони поставили мету — відновити Конституцію 1876 р. і провести деякі реформи, модернізувавши суспільство за європейським зразком. Єдине, що спричиняло розбіжності серед учасників руху, — національне питання. Група Ахмеда Рези обстоювала Ідею «османізму» — збереження Імперії. Інша група наполягала на децентралізації імперії та визнанні автономії за нетурецькими народами.

Робота з історичним терміном

• Молодотурки — політичний рух в Османській імперії, який мав за мету систематичну політичну, військову та економічну модернізацію країни, що перебувала на той час у стані деградації й розпаду.

Учитель. 1907 року в Парижі на з’їзді різних молодотурецьких груп було ухвалено рішення про підготовку повстання. Воно почалося 3 липня 1908 р. виступом армійських підрозділів у Македонії.

Султан поспішив оприлюднити своє рішення про відновлення конституції. «Діти мої, — проголошував він, — я завжди був прихильником конституції. У тому, що конституція спізнилася, винні мої дурні радники. Клянуся короною і мечем, що захищатиму конституцію».

Повсталі війська вступили до Стамбула. Вони повалили султана Абдул-Гаміда II, і на трон зійшов Мехмед II. Однак після цього монархія в Османський імперії почала носити формальний характер. Молодотурки проводили свою політику непослідовно і занадто обережно.

За час свого правління до 1918 р. вони так і не виконали обіцянок провести модернізацію країни і звільнитися від європейського економічного засилля та політичної залежності.

Молодотурки спромоглися ліквідувати найбільш варварські методи управління, започаткувати парламентські та конституційні норми. Щоправда, самі вони їх неодноразово порушували.

Прагнення зберегти імперію зумовило консервативний характер реформ. У внутрішній політиці утверджувалась ідеологія пантюркізму — створення й панування єдиної турецької нації. Це спричинило нові хвилі антитурецьких настроїв у поневолених народів. Спроба накинути пантюркізм силою вилилась у криваві погроми вірменського та грецького населення, повстання арабів та Балканські війни.

В економічній сфері молодотурки відважилися на незначні реформи лише напередодні Першої світової війни (було обмежено позаекономічні форми експлуатації селян, введено протекціоністські закони).

Це дало змогу султанові, який заручився підтримкою духівництва, 13 квітня 1909 р. вчинити заколот із вимогами відродити шаріат, скасувати конституцію, відновити владу султана.

1912 року Італія захопила османську Триполітанію і Киренаїку (Лівія). У Першій балканській війні 1912-1913 років імперія втратила переважну більшість своїх європейських володінь: Албанію, Македонію, північ Греції. Проте 1913 року османам удалося відвоювати невелику частину земель Болгарії в ході Другої Балканської війни.

У січні 1913 року установився тріумвірат Енвера, Талаатаі Джемалі. Заслабла Османська імперія спробувала спертися на допомогу Німеччини. Це втягнуло її в Першу світову війну 1914-1918 років, що закінчилася поразкою Центральних держав.

Отже, революція 1908 р. не виконала основного свого завдання: здійснення модернізації Османської імперії. Це пояснюється особливістю структури турецького суспільства, де турки були панівною нацією, а будь-яка модернізація призвела б до втрати ними цієї ролі та до розпаду імперії, що згодом і сталося.

Особливості розвитку Ірану на рубежі ХІХ-ХХ століть

Учитель. За період правління нащадків ага Мохаммада, таких як Фатх Алі-шах (1798-1834), Мохаммад-шах (1834-1848), Насер ед-Дін-шах (1848-1896), Мозаффар ед-Дін-шах (1896-1907), Мохаммад Алі-шах (1907-1909) і Ахмад-шах (1909-1925) Іран поступово втрачав територію на користь сусідніх держав, потрапляючи під тиск європейських держав, особливо царської Росії і Британської імперії.

За правління Фатха Алі перси, претендуючи на внутрішні області Кавказу (Азербайджан, Грузію, Вірменію і Дагестан), були втягнуті росіянами в тривалу боротьбу, яка закінчилася Гулістанським (1813 р.) і Туркаманчайським (1828 р.) договорами, за якими Іран був вимушений поступитися вищеназваними кавказькими землями. Під впливом Російської імперії перебувала північна частина країни разом зі столицею Тегераном.

Герат, рисова долина на Геріруд, будучи частиною древньої перської імперії, була захоплена афганцями. Кампанії з повернення цієї землі закінчилися англійською інтервенцією в Афганістан і визнанням Іраном незалежності Афганістану 1857 року.

Велика Британія панувала в районі Перської затоки, тримаючи там свій військово-морський флот.

Процес перетворення Ірану на напівколонію супроводжувався руйнацією традиційних структур і посиленням визискування населення. Рівень життя іранців знижувався. На зламі ХІХ-ХХ ст. у країні різко загострилася продовольча проблема. Це спричинило голодні бунти (1900, 1901, 1903 рр.).

Відкриття нафти на початку XX ст. посилило суперництво Великої Британії і Росії за вплив у регіоні. Наприкінці XIX ст. в суперництво за вплив в Ірані втрутилася й Німеччина, а на початку XX ст. — США. У той час зародився конституційний рух. Основний закон був прийнятий парламентом (меджлісом) і затверджений шахом 1906 року. Тим часом англо-російське суперництво продовжувалося і 1907 року вилилося в англо-російську угоду (анульована після Першої світової війни), яка розділила Іран на сфери впливу.

Революція 1905-1911 рр. в Ірані

Учитель. 1905 р. розпочалася революція — одна з перших в Азії. До її причин слід віднести панування деспотичного режиму Каджарської династії, гноблення з боку іноземного капіталу — насамперед англійського та російського. Значним був також вплив російської революції 1905 р.

Революція розпочалася наприкінці 1905 р. масовими демонстраціями в Тегерані, Ширазі, Мешхеді та інших містах.

Робота з історичною картою та атласом

• Показати на карті основні місця, де розгортались повстання в Ірані, що переросли в революцію.

Учитель. Було висунуто вимоги проведення радикальних реформ, зокрема скликання меджлісу (парламенту) і прийняття конституції. Особливого піднесення революційні виступи набули в червні-липні 1906 р. 5 серпня 1906 р. наляканий шах видав указ про запровадження конституційного режиму.

7 жовтня відкрився перший іранський меджліс. Він прийняв Основний закон (першу частину іранської конституції). Влада шаха обмежувалася, парламент закріпив за собою право затверджувати всі закони та бюджет, концесії, іноземні позики, угоди з іншими державами. Через рік, 7 жовтня 1907 р., шах затвердив доповнення до Основного закону, де було проголошено рівність громадян перед законом, недоторканність особи та власності, свобода слова, друку тощо. Запроваджували принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу й судову гілки. Врешті-решт, іранський шах залишився лише головою виконавчої влади.

Водночас відбувалися революційні зміни по всій країні. В іранських містах з’явилися революційні організації — енджумени. Посилився рух моджахедів — борців за віру і справедливість, з-поміж яких вирізнялася радикально налаштована молодь — федаїни.

У серпні 1907 р. Російська імперія та Велика Британія уклали угоду про розмежування сфер впливу в Ірані, щоб поглибити революцію. Однак у червні 1908 р., скориставшись зі спаду революції, Мохаммед Алі-шах, спираючись на іранську козачу бригаду під командуванням російського полковника Ляхова, вчинив переворот і розігнав меджліс.

У таких умовах центр революційної боротьби перемістився на північ країни. 1908-1909 рр. вибухнуло повстання в Іранському Азербайджані (Тебрізьке повстання). 1909 р. спалахнуло антишахське повстання в Бахтіарії та Гіляні. Збройні загони повстанців — федаїв, підтримані бахтіарськими ханами, у липні 1909 р. вступили до Тегерана. Шаха було скинуто і оголошено про відновлення конституції. Новий шах Ахмед скликав новий меджліс, який продовжив революційні перетворення. Зробити це було нелегко. Фінансова система країни, як і вся економіка, за роки революції розвалилася. Не бажаючи звертатися за допомогою до Росії та Англії, Іран запросив американського фінансового радника М. Шустера. Успішна діяльність радника занепокоїла Росію та Англію, які боялись укріплення режиму, встановленого революцією. Після невдалих спроб усунути Шустера дипломатичними методами Росія та Англія перейшли до відкритого збройного втручання.

Зусиллями інших держав Іранську революцію було придушено. Меджліс розігнано, загони федаїв ліквідовано. Іран визнав англо-російську угоду.

Утім, завдяки прийняттю Конституції, Іран почав перетворюватись на конституційну монархію. Революція сприяла піднесенню національно-визвольного руху в Азії на початку XX ст. та «пробудженню Азії».

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний параграф підручника 25

Тема: Практичне заняття: "Британське володарювання в Індії"(9а-27.04; 9б-13.04)

 розпізнавати на карті країни Сходу та Африки, колоніальні володіння і сфери впливу колоніальних держав;

• характеризувати процес колонізації країн Азії та Африки і антиколоніальну боротьбу;

• визначати наслідки боротьби за перерозподіл світу, зміст процесу «пробудження Азії»;

• висловлювати судження щодо діяльності Індійського національного конгресу;

• пояснювати і застосовувати поняття: «Індійський національний конгрес», «опіумні війни», «пробудження Азії».

Тип уроку: урок-практичне заняття.

Обладнання: комп'ютер або ноутбук, мультимедійний проектор та екран (мультимедійний комплекс), підручник, атлас, настінна карта, ілюстративний матеріал.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та завдань уроку.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Робота з картою

• Покажіть на карті територію Індії та інших Британських колоній, розкажіть про особливості розвитку країн Африки.

Робота з текстом

1. Уважно прочитайте текст та складіть перелік головних завдань

Великої Британії в Індії.

2. Дайте визначення терміну «економічна викачка».

Політика колоніальних властей в Індії (кінець XVIII — початок XIX ст.)

«Із завоюванням Індії англійцями змінилося не тільки політичне, але й економічне становище країни. На відміну від колишніх завойовників, які тут осідали й асимілювалися з місцевим населенням, Велика Британія розглядала Індію як арену для вилучення багатств, які вивозили потім у метрополію. Методи британської експлуатації Індії змінювалися, але ця країна завжди залишалася для колоніальним придатком метрополії.

«Економічна викачка», яка почалася ще в період завоювання, тобто вивезення багатств з Індії, стала постійною; вона знекровлювала Індію і перетворювала її на убогу країну... Перший при англійцях голод у Бенгалії 1770 р. забрав близько 10 млн життів і з тих пір голод, що супроводжувався часто холерою, чумою та іншими лихами, почав періодично повторюватися.

Колоніальна Індія не могла поліпшити своє економічне становище. Вся подальша політична історія країни е історією боротьби за її звільнення з-під колоніальної залежності.

У період завоювання англійці вивезли з Індії величезну «військову здобич», отриману шляхом розграбування скарбниці різних індійських правителів і великих феодалів. Так, після падіння Серінгапатама навіть рядові солдати набивали свої ранці дорогоцінними каменями. Коли англійська влада вже була встановлена, розпочався другий етап експлуатації цієї колонії. Основним джерелом колоніального доходу став земельний податок, який стягували з селянства. Усі спроби англійців увести таку податкову систему, яка б привела до розвитку сільського господарства, провалилися. За всіх уведених англійцями земельно-податкових систем: постійного землеустрою в Бенгалії, рай-ятварі в Південній Індії, маузаваре в Північній Індії або общинної системи в Пенджабі — держава все одно вилучала максимально можливий земельний податок, і землероб у напівголодному житті не мав жодних засобів для ведення раціонального господарства... Колоніальні чиновники, природно, цим не піклувалися: їхньою справою було збирання податків. Тому в колоніальній Індії положення хлібороба було ще гірше, ніж у феодальні часи.

Експерименти англійських властей, які застосовували три різні земельно-податкових системи, дорого обійшлися індійському селянству».

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Повідомлення учнів

Учні, що підготували повідомлення, розповідають про життя і діяльність Могандаса Карамчанда Ганді (1869-1948).

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з інформаційними ресурсами

• Підготувати замітку (в ролі уявного репортера) до газети початку XX ст. Тема замітки «Британське володарювання в Індії. Народи Африки під владою європейських колонізаторів» (або інша — за вибором учителя).

Робота з історичними джерелами

1. Уважно прочитайте тексти джерел.

2. До чого закликали жителів Індії делійські повстанці?

3. Чому англійці розправилися з сипаями з такою жорстокістю?

Звернення делійських повстанців до мешканців Індії «Хай буде відомо всім індусам і мусульманам, мешканцям Індії, що керівництво власною державою є одним з найвеличніших благ, подарованих небом. Не гнітючим тиранам англійцям керувати нами... Об’єднаймося ж для спільного захисту життя, майна, релігії та виженімо англійців.

Хай всі мусульмани й індуси нададуть посильну допомогу... Ми ведемо боротьбу не за матеріальні земні цінності, а за вашу віру. Великий та малий — усі рівні в священній війні».

Жорстокість англійців під час придушення повстання в Індії

«Англійські полки вишикувалися, зброя заряджена, виголошено вирок, пролунав залп. Сипаї зустріли смерть з твердістю. Це була жахлива сцена. Закривавлені людські тіла розліталися в різні боки».

Робота з візуальним джерелом

• Розгляньте фотографію та зробіть висновок, як позначилося на Індії колоніальне володарювання англійців.

Жертви голоду 1876-1878 років у Британській Індії

Робота з таблицею

• Слухаючи розповідь учителя та користуючись різними інформаційними ресурсами, складіть таблицю.

Орієнтовний вигляд таблиці

Народи Африки під владою європейських колонізаторів

XV ст.	Колоніальні загарбання в Африці розпочали португальці, які на узбережжі засновували невеликі території — бази для подальших завоювань
XVII ст.	Англійці, французи та голландці закріпилися на Золотому березі (сучасна Гана)
	Французький загін заснував форт у гирлі річки Сенегал. Голландці захопили мис Доброї Надії, створили Капську колонію		Голландські колоністи — бури — загарбували землі корінного населення, перетворювали жителів на рабів. Після того як Капську колонію захопила Велика Британія (початок XIX ст.), більшість бурів вирушила на північний схід, до річок Оранжева та Вааль, де вони заснували республіки Оранжеву та Трансвааль
XVIII — перша половина XIX ст.	Народи Африки вели боротьбу проти колонізаторів. Колонізатори використовували в Африці військово-технічну відсталість, роз’єднаність її народів, зраду багатьма феодалами й племінними вождями народних інтересів
Наслідки	Проте через народний опір європейцям удалося загарбати в більшості прибережні території, в глибину материка вони ще мало проникали. На континенті колонізатори захопили лише 11 % її території
Середина XIX ст.	Африку було поділено між провідними європейськими державами
	Велика Британія	Франція		Португалія	Бельгія	Німеччина	Італія	Іспанія
	Золотий Берег, Нігерія, Південно-Африканський Союз, Бечуаналенд, Родезія, Кенія	Алжир, Марокко, Західна Африка, Екваторіальна Африка, Мадагаскар		Гвінея, Ангола, Мозамбік, Східний Тімор	Конго	Ліберія, Камерун, Того, Невільничий Берег	Сомалі, Еритрея	Марокко
На загарбаних територіях колонізатори нещадно придушували всі спроби місцевого населення відстояти свою свободу

Робота з текстом

• До яких змін у світовій торгівлі призвело відкриття Суецького каналу?

Будівництво Суецького каналу

«1854-1856 роках французький інженер Фердинанд де Лессепс отримав концесію від хедива Єгипту Мухаммеда Саїд-Паши на створення компанії, що мала побудувати судноплавний канал, відкритий для суден усіх країн. За умовами концесії, компанія мала експлуатувати канал 99 років з моменту відкриття, після чого він мав перейти єгипетському уряду. Для проектування було найнято австрійського інженера Луїджі Негреллі. Де Лессепс використовував свої дружні відносини з Саїдом, які він здобув, будучи французьким дипломатом у 1830-х роках. Компанія Суецького каналу була заснована 15 грудня 1858 року.

Роботи зайняли майже 11 років з використанням примусової праці єгипетських робітників. Деякі джерела вказують, що на будівництві каналу працювало понад 30 тис. осіб. За цей час загинуло від виснажливої праці 120 тисяч осіб.

Британія скоро визнала канал важливим торговельним маршрутом і сприйняла французький проект як загрозу для своїх геополітичних та фінансових інтересів. Британська імперія офіційно засудила примусову працю і направила озброєні бедуїнські загони, щоб спровокувати бунт серед робітників. У результаті віце-король припинив використання рабської праці, що тимчасово припинило будівництво.

Спочатку міжнародна громадська думка скептично ставилась до проекту. Акції Компанії Суецького каналу не продавались за кордоном, Англія, США, Австрія та Росія відмовлялися їх купувати. Проте всі акції компанії були швидко продані у Франції.

Канал відкрито для судноплавства 17 листопада 1869 року, незважаючи на численні технічні, політичні та фінансові проблеми, в результаті яких остаточна вартість більш ніж удвічі перевищила первісний кошторис.

Відкриття каналу негайно і різко вплинуло на світову торгівлю. У поєднанні з американською трансконтинентальною залізницею, що була завершена за шість місяців до каналу, канал дозволив світовій торгівлі відбуватися в рекордно короткі терміни. Відкриття каналу також зіграло важливу роль у розширенні європейського впливу і колонізації Африки. Зовнішні борги примусили Ізмаїл-Пашу, наступника Саїд-Паши, продати частку каналу, що належала його країні, за 4 млрд фунтів стерлінгів Великій Британії 1875 року, але Франція все ще залишалася головним акціонером.

Константинопольська Конвенція 1888 року оголосила канал нейтральною зоною під захистом Британії; британські війська окупували терен уздовж каналу в ході громадянської війни в Єгипті 1882 року. 1915 року ці війська відбили напад на канал османських військ».

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.25 Відповісти в зошиті Робота з текстом

• До яких змін у світовій торгівлі призвело відкриття Суецького каналу?

Тема :  "Міжнародні відносини наприкінці 19-на початку 20 століття."(9а-28.04;9б-27.04)

Після уроку учні зможуть:

• розпізнавати на карті країни Троїстого союзу й Антанти, колоніальні володіння і сфери впливу великих держав (метрополій);

• характеризувати основні тенденції міжнародних відносин у другій половині XIX — на початку XX ст.;

• визначати причини міжнародних криз і збройних конфліктів початку XX ст., створення військово-політичних блоків, наслідки боротьби за перерозподіл світу, зміст процесу «пробудження Азії»; місце України в геополітичних стратегіях Російської, Німецької, Австро-Угорської імперій на зламі ХІХ-ХХ ст.;

• називати дати доби створення Троїстого союзу і Антанти;

• пояснювати і застосовувати поняття: «Троїстий союз», «Антанта», «військово-політичний союз», «мілітаризація», «гонка озброєнь».

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та завдань уроку.

II. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Перегрупування сил в Європі: утворення військово-політичних блоків

Учитель. Попри територіальні суперечки, суперництво за володіння колоніями, боротьбу за військову перевагу на суходолі і на морі, в Європі настала епоха відносного спокою — близько 40 років миру, який всупереч усім небезпекам тривав у Європі з часів франко-прусської (1870-1871) і російсько-турецької (1877-1878) воєн до початку Першої світової війни. Основною передумовою збереження миру стала широка міжнародна співпраця в усіх галузях життя: економіці, політиці, культурі. Але це не означало відмову провідних країн світу від прагнення лідерства в зовнішній політиці.

Метод «Мозковий штурм»

• Визначити чинники створення військово-політичних блоків.

Орієнтовна відповідь

• Промисловий переворот відбувся в багатьох країнах;

• збільшився військово-технічний та економічний потенціал країн;

• «нові держави» потребували ринків збуту, «старі держави» не хотіли поступатися вже поділеними територіями;

• виникнення осередків воєнних протистоянь.

Учитель. Після франко-прусської війни в Європі відбулася нова розстановка сил. Хоча Велика Британія залишалася найбільшою колоніальною імперією, за темпами економічного розвитку її потіснили на третє місце США і Німеччина. Економічний розвиток Франції в результаті поразки помітно загальмувався, і країна опинилася в ізоляції на міжнародній арені. В Європі заговорили про відродження Священного союзу. 1873 р. склався «Союз трьох імператорів» — союз Німеччини, Австро-Угорщини та Росії, який проіснував до 1887 р. Не припинялися суперечки між Росією та Австро-Угорщиною через Балкани, крім того, Росія була зацікавлена в сильній Франції. 1882 р. почалося створення Троїстого союзу.

1. Опрацюйте наведений документ і скажіть, яка держава розглядалася договірними сторонами як потенційний супротивник.

2. Чому Росія не стала учасницею Троїстого союзу?

3. На яких умовах був укладений договір?

4. В якому разі союзні держави повинні були вступати у війну?

Із союзного договору між Німеччиною, Австро-Угорщиною та Італією, укладеного у Відні 20 травня 1882 р.

«Ст. 1. Вищезазначені сторони обіцяють одна одній мир і дружбу, і вони не вступатимуть до жодного союзу або не братимуть зобов’язання, спрямовані проти однієї з цих держав.

Ст. 2. У випадку, якщо Італія піддалася б нападу Франції через будь-який мотив, обидві інші договірні сторони зобов’язані надати атакованій стороні допомогу і сприяти їй всіма своїми силами.

Такий же обов’язок покладається на Італію в разі нападу Франції на Німеччину.

Ст. 3. Якщо б одна або дві з вищезазначених сторін були піддані нападу і залучені до війни з двома або декількома великими державами, що не беруть участь у цьому договорі, ...то договір про союз набуває чинності для всіх вищезазначених сторін». [30, С. 477-478]

Війни і військові конфлікти третьої чверті XIX ст.

Робота з таблицею

• Слухаючи розповідь учителя та користуючись різними інформаційними ресурсами, складіть таблицю.

Війни і військові конфлікти кінця XIX ст.

Дати	Військові дії	Результат

Рух пацифістів

Учитель. Часті військові конфлікти і війни стали поштовхом для формування у 80-х рр. XIX ст. масового антивоєнного руху, що дістав назву пацифізм. У діяльності пацифістських організацій брали участь представники всіх верств населення: від селян до промисловців, від релігійних діячів до політиків.

Так, на конгресах II Інтернаціоналу, створеного 1889 р., було засуджено націоналізм і шовінізм, політику гонки озброєнь, захоплення колоній і воєн за переділ світу. Пацифісти закликали влаштовувати масові маніфестації проти загрози війни.

II Інтернаціонал сприяв зміцненню масового профспілкового руху, створював організації соціалістичної молоді.

Робота з таблицею

• Слухаючи розповідь учителя та користуючись різними інформаційними ресурсами, складіть таблицю

Боротьба за збереження світу

Назва організації	Боротьба за збереження світу

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Вправа «Знайдіть та виправте помилки»

1. Після 1871 р. в Європі встановився збройний мир — держави почали скорочувати кількість озброєнь. (Починається гонка озброєнь.)

2. «Союз трьох імператорів» був створений завдяки ініціативі німецького канцлера фон Бюлова. («Союз трьох імператорів» був створений Бісмарком.)

3. До Троїстого союзу входили Австро-Угорщина, Франція і Росія. (До Троїстого союзу входили Австро-Угорщина, Німеччина та Італія.)

4. Німеччина у другій половині XIX ст. здійснювала політику «блискучої ізоляції». (Політику «блискучої ізоляції» проводила Англія)

5. Дві бурські республіки наприкінці XIX ст. були приєднані до французьких колоній. (Бурські республіки були приєднані до англійських колоніальних володінь.)

6. Зіткнення інтересів Англії і Франції в північному Судані називають «балканським конфліктом». (Фашодський конфлікт)

Робота з таблицею(домашнє завдання)

• Слухаючи розповідь учителя та користуючись різними інформаційними ресурсами, скласти таблицю «Суперечності між країнами учасницями військово-політичних блоків».

Назви держав	Англія	Франція	Росія	Австро-Угорщина
Німеччина
Австро-Угорщина
Росія
Франція

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель. Період після закінчення франко-прусської (1870-1871) та російсько-турецької (1877 1878) воєн привів до відносного спокою в Європі та світі. У цей час майже 40 років тривав мир і спокій. Однак також тривала підготовка до майбутніх великих подій.

1873 р. склався «Союз трьох імператорів» — союз Німеччини, Австро-Угорщини та Росії, який проіснував до 1887 р. Не припинялися суперечності між Росією та Австро-Угорщиною через Балкани, крім того, Росія була зацікавлена у сильній Франції.

1882 р. почалося створення Троїстого союзу, до якого входили Австро-Угорщина, Німеччина та Італія. На рубежі XIX XX століть було оформлено ще один блок — Антанта (Росія, Франція та Велика Британія).

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний параграф підручника№.26.

Тематичний контроль.Урок узагальнення по темі: "" Пробудження Азії. Міжнародні відносини. Розвиток культури". 

Виконати тести до 27 травня

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=3163797